Canon L RF 100-300mm f/2.8 L IS USM

Canon RF 100-300mm f/2.8 L IS USM — це, мабуть, найкращий телезум для безкомпромісної професійної зйомки спорту та дикої природи. Він поєднує різкість фікс-об'єктива з універсальністю зуму та блискавичним автофокусом. Головні перепони — це ціна, яка межує з абсурдом, і значна вага, що робить його вибором виключно для тих, хто заробляє фотографією.

Оптично це просто звір. За нашими тестами, різкість цього об'єктива знаходиться на 98-му перцентилі — це рівень найкращих фіксів. На відкритій f/2.8 картинка різка від центру до країв, без жодних натяків на мило. Хроматичні аберації відсутні як клас завдяки 4 елементам ED та фірмовому покриттю ASC. Навіть із телеконвертером 1.4x падіння різкості мінімальне, що підтверджують і власники у своїх відгуках. Боке, щоправда, не є його сильною стороною — 28-й перцентиль, що для f/2.8 трохи дивує. Дев'ять пелюсток діафрагми малюють приємне, але не видатне розмиття заднього плану.

Автофокус на Dual Nano USM — це ракета. 94-й перцентиль у нашій базі означає, що він чіпляється за об'єкт миттєво і тримає його мертвою хваткою. Для зйомки серіями на високій швидкості, наприклад, птахів у польоті чи тенісного матчу, це безцінно. Стабілізація на 5.5 ступенів також серед лідерів ринку (98-й перцентиль), що дозволяє знімати з рук на витримках, про які з іншими телеоб'єктивами можна лише мріяти. А ось мінімальна дистанція фокусування у 1.8 метра — це біль. Макрозйомка тут майже неможлива, і наші дані це підтверджують: лише 28-й перцентиль.

Прямих конкурентів у Canon RF 100-300mm f/2.8 небагато, бо ніхто більше не робить саме такий діапазон з такою світлосилою. Найближчий за духом — Sony G Master SEL70200GM2. Він легший, дешевший і має краще боке, але програє 100 мм на довгому кінці. Якщо вам потрібні саме 300 мм, доведеться брати телеконвертер, а це втрата світла до f/4. Інший цікавий варіант — Fujifilm XF 50-140mm f/2.8 R LM OIS WR. На кроп-сенсорах Fuji він дає еквівалент 75-210 мм, що ближче до класичного діапазону, але все ще не дотягує. До того ж, він значно доступніший. А ось Panasonic LUMIX S-R28200 — це універсал з більшим діапазоном, але змінною і темнішою діафрагмою, тож для спорту в приміщенні він не годиться. Canon тут стоїть осібно, пропонуючи унікальну комбінацію, за яку ви платите величезну премію.

Чесно кажучи, говорити про "цінність" об'єктива за понад 10 000 доларів трохи дивно. Але у світі професійної оптики це інструмент, який має окупатися. Розкид цін у різних магазинах просто шалений — від $10,599 до $253,556, тож варто дуже уважно обирати продавця. Найкращу пропозицію на момент огляду пропонує Newegg, де цінник найближчий до нижньої межі. Якщо порівнювати з орендою, то для фотографа, який має кілька великих спортивних подій на місяць, покупка може бути виправданою. Для всіх інших — це розкіш, а не необхідність. Sony G Master 70-200mm f/2.8 II коштує в рази дешевше і закриває 80% тих самих задач, хоч і з меншою досяжністю.

Canon RF 100-300mm f/2.8 L IS USM — це об'єктив, який намагається поєднати непоєднуване: універсальність зуму зі світлосилою та різкістю топових фіксів. І, чесно кажучи, йому це майже вдається. Якщо ви знімаєте спорт у залі, дику природу на світанку чи весілля, де не можна підійти близько, ця "труба" створена саме для вас. Вона належить до елітної L-серії Canon, має постійну діафрагму f/2.8 на всьому діапазоні фокусних відстаней і коштує як невеликий автомобіль. Але для тих, хто заробляє фотографією, ціна часто відходить на другий план, коли бачиш результат.

Головна фішка тут — це зум 100-300 мм з діафрагмою f/2.8. Зазвичай виробники обмежуються 70-200 мм f/2.8, а тут Canon дає додаткові 100 мм, що кардинально змінює гру. Ви отримуєте значно більше "досяжності" без втрати світла. Додайте сюди сумісність із телеконвертерами RF 1.4x та 2x, і ви отримуєте 420 мм f/4 або навіть 600 мм f/5.6 — і це все ще з автофокусом, який чіпляється за око спортсмена на іншому кінці поля.

Але давайте одразу про головний біль. Вага у 2590 грамів — це серйозно. Це не той об'єктив, який ви повісите на шию на цілий день без наслідків для хребта. І хоча якість збірки на висоті, за нашими даними вона знаходиться лише на 7-му перцентилі серед аналогів. Це не тому, що корпус поганий, а тому, що конкуренти в цій ціновій категорії задрали планку до небес. Тут магній, тут пило- та вологозахист, але відчуття "моноліту" трохи не дотягує до ідеалу.

Цей об'єктив точно не для вас, якщо ви не заробляєте фотографією на життя або не маєте зайвих $10,000+, які просто нікуди подіти. Якщо ви знімаєте весілля, портрети чи пейзажі, ви не використаєте і половини його можливостей, натомість будете страждати від ваги та обмеженої мінімальної дистанції фокусування. Для портретистів набагато кращим вибором буде щось на кшталт Canon RF 85mm f/1.2L, а для тревел-фотографів — легший і універсальніший Canon RF 70-200mm f/2.8L IS USM. Якщо ж вам потрібна велика досяжність, але бюджет обмежений, придивіться до Tamron або Sigma з перехідником — вони дадуть 90% результату за третину ціни.

Canon RF 100-300mm f/2.8 L IS USM — це безкомпромісний інструмент для тих, хто точно знає, навіщо він їм потрібен. Якщо ваша робота — це спорт, дика природа або репортаж з неможливих відстаней, і ви не можете дозволити собі втратити жодного кадру через нестачу світла чи повільний фокус, цей об'єктив — найкраще, що є на ринку просто зараз. Він дає вам гнучкість зуму без компромісів у якості зображення, властивих фіксам. Це той рідкісний випадок, коли техніка дійсно розширює ваші творчі можливості, а не просто покращує цифри в тестах.

Але для 95% фотографів, навіть дуже хороших, це надлишково. Ви, швидше за все, не побачите різниці між цим об'єктивом і хорошим 70-200mm f/2.8 на своєму моніторі, а от різницю в ціні та вазі відчуєте одразу. Це як купити болід Формули-1 для поїздок у супермаркет. Він створений перемагати на треку, і там йому немає рівних, але чи потрібен він вам — питання відкрите.